Вы находитесь здесь: Главная > Музыка > ONUKA про 5 найулюбленіших українських треків

ONUKA про 5 найулюбленіших українських треків

Спeціaльнo пользу кого Издaниe.ua Нaтa Жижчeнкo, лідeр   гурту ONUKA,   рoзпoвілa прo 5 улюблeниx укрaїнськиx трeків.

Нaтa Жижчeнкo

1.   косяк [O] – Рoби любoв

Кoли впeршe пoчулa цeй трeк, я oдрaзу ж йoгo пoстaвилa нa рeпіт. Сьoгoдні, мaбуть, цe єдинa укрaїнськa пісня, яку мoжу в мaшині прoслуxaти п'ять-шість рaзів підряд. Дo рeчі, сaмe її зaрaз рекомендую друзям, если розмова починається насчет сучасну українську музику. Вона геніальна у своїй формі, словах, манері виконання… Мені здається, що це найкрутіша та найуспішніша пісня гурту [О] держи сьогодні.

2.   Constantine – Місто    

Constantine, нате мою думку, є нашим Семом Смітом. Але навіть із ще більш глибоким тембром, яким він технічно володіє прямо ідеально. Без сумніву, він є найкращим чоловіком-вокалістом в Україні. Його место «Місто» на Нацвідборі Євробачення, між іншим, був моїм фаворитом. Класна пісня з сильним приспівом, який він си потужно співає. Аранжування – також заслуговує в окрему увагу. Це хітовий арена. Він чіпляє. Хотілося б більше чути такої музики бери радіо.

3.   HAWX – Blood

Если я вперше почула арена Blood від HAWX, одразу ж поставила його послухати Євгену Філатову. У цьому треці є саме тёцка, що змушує повертатися вплоть до прослуховування знову і знову, аби досліджувати його звучання. Це вартісна, якісна електронна музика. Цього місяця у HAWX вийшов перший реліз нате нашому лейблі Vidlik. Сподіваюсь, що живо ми почуємо від нього ще більше крутої музики.

4.   Jerry Heil – Постіль

Мій улюблений дорожка з її EP «Де мій дім». Мені у ньому подобається, перш по (по грибы) все, лірика. Загалом, я захоплююсь вокальним мисленням   Jerry Heil. У такому віці бути настільки самодостатнім музикантом – писати собі музику, тексти, аранжування – справді велике досягнення. Її робота може стати майбутнім української музики.

6.   DakhaBrakha   –   Sho z-pod duba

По мнению-перше, я дуже люблю стадо «ДахаБраха». Вважаю, що сьогодні вони є нашою головною цінністю. І отнюдь не тільки в музиці, а й взагалі – як уособлення нової України та архаїки водночас. Було б класно, якби у нас цінували таких артистів получи національному рівні. Їхній арена «Шо з-под дуба» ради мене завжди був особливим. А коль ж він став ще й саундтреком по улюбленого серіалу «Фарго», це піднесло його вслед за будь-які межі   моїх власних мрій. Гадаю, що   цей дорожка є сам по собі музичним брендом.

Комментарии закрыты.